… І щоб писати більш-менш пріавільно, заглядаю сюди
з “Пам’ятки коректора”
“Коми, пунктуація
«Крім того» – виділяється комами ЗАВЖДИ (і на початку, і в середині речення).
Загалом (без частки «то») – виділяється комами ЗАВЖДИ (і на початку, і в середині речення).
ЗАВЖДИ без ком:
«У першу чергу»
«На перший погляд»
«Швидше за все»
«Начебто»
«Начебто»
«Напевно»
«Звичайно ж» (якщо є «ж», то ЗАВЖДИ без ком)
«В общем-то»
Кома НЕ ставиться
на початку речення:
«До того як … я виявилася …»
«З тих пір як …”
«Перед тим як …”
«Незважаючи на те що …»
«У міру того як …”
«Для того щоб …»
«Замість того щоб …»
«Взагалі ж …»
«У той час як …”
«Тим більше що …»
«Тим не менше …»
«При тому що …» (при тому – окремо); перед «що» кома НЕ ставиться.
«У разі якщо …»
«Після того як …”
«Причому …»
«Причому» – виділяється комою тільки в середині речення (ліворуч).
«Проте» – кома ставиться в середині речення (ліворуч).
Якщо «проте» в значенні «але», тоді кома з правого боку НЕ ставиться.
«Загалом» (без частки «то») – комами виділяється (в т.ч. і на початку речення)!
«Зрештою» – якщо в значенні «в результаті», то кома НЕ ставиться.
«Нарешті» в значенні «нарешті» – комами НЕ виділяється.
«І це при тому, що …» – в середині речення кома ставиться ЗАВЖДИ!
«Виходячи з цього, …» – на початку пропозиції кома ставиться. АЛЕ: «Він вчинив так виходячи з …» – кома НЕ ставиться.
«Дійсно» – у значенні «справді» – комами НЕ виділяється.
«…, А отже, …», «…, а може бути, …» – кома після «а» НЕ ставиться.
«Адже якщо …, то …» – кома перед “якщо” НЕ ставиться, тому що далі йде частка «то». Якщо частки «те» немає, тоді кома перед “якщо” ставиться!
«Менше ніж на два роки …» – кома перед «що» НЕ ставиться, тому що це НЕ порівняння.
Кома перед «ЯК» ставиться тільки в разі порівняння.
«Такі політики, як Іванов, Петров, Сидоров …» – кома ставиться, тому що є іменник «політики».
АЛЕ: «… політики, такі як Іванов, Петров, Сидоров …» – перед «як» кома НЕ ставиться.
Коми НЕ ставляться:
«Дай бог», «не дай бог», «заради бога» – комами не виділяється, + слово «бог» пишеться з маленької літери.
АЛЕ: коми ставляться в двох сторін:
«Слава Богу» в середині речення виділяється комами з обох сторін (слово «Бог» в цьому випадку пишеться з великої літери) + на початку речення – виділяється комою (з правого боку).
«Їй богу» – у цих випадках коми ставляться з двох сторін (слово «бог» в цьому випадку пишеться з маленької літери).
«Боже мій» – виділяється комами з обох сторін; в середині речення «боже» – з маленької літери.
Правила
Буква «Е» ставиться в 4-х випадках *:
1) У літературі для дітей та іноземців.
2) У власних назвах (Олена, Міхальов, Катрін Деньов …)
3) У незнайомих словах (річка Алентра …)
4) Відро або відра.
* – Буква «е» може ставитися або не ставитися – за бажанням редакцій, організацій.
У заголовках і короткий зміст крапка не ставиться.
Вуз, вузи – завжди маленькими буквами.
Назви музичних альбомів, пісень, дисків, фільмів, творів і пр. – пишуться в лапках.
Іноземні слова пишуться в лапках.
Спецкор, власкор, фотокор, коррахунок, заступник голови – пишемо в одне слово і без крапок (але! допускається і з точками, це не помилка).
Імена власні в номінальною сенсі – «Манілова», «Чічікова» – завжди з маленької літери.
І т.д., і т.п., тобто, тому, т.зв. – Завжди пишеться без пробілів.
Млрд рублів, млн рублів, млн тонн і т.п. – Крапка не ставиться (8 млрд руб, 35 млн руб, 152 млн т, 161 200 000 т, 209 млрд барелів нафти). АЛЕ! ПРИКЛАД: в експлуатацію введено 54 млн кв. м житла (після кв. ставиться «точка» + пробіл!)
Між номером (№) і цифрою (5) – завжди ставиться пробіл:
№ 5, № 10, № 12.
АЛЕ! № № 5 і 8, № 6, № 10 (тобто № № і без пропусків) – таке написання НЕ допускається!
5%, 25%, 100% – завжди без пробілів.
20-відсотковий (між цифрою і словом – завжди дефіс без пробілів).
Допускається і такий варіант написання: 20%-ний (без пробілів).
Між цифрами ЗАВЖДИ ставиться тире (без пробілів): 1-2, 3-5, 25-80, 125-200, 15% -20%, 35-40%, 75,8-80,1%, 7-8 см , 15-18 см, 29-35 км і т.д.
(15-20%, 15% -20% – допускаються обидва варіанти написання відсотків).
Цифри включно до 10 (десяти) пишуться словами! «П’ять років тривала ця війна …», «Майже чотири дні вони нічого не їли» і т.п.
«Один-два», «два-три», «три-чотири», «п’ять-шість» і т.д. – Цифри (у словесному варіанті) з різницею в одну одиницю – ЗАВЖДИ пишуться через дефіс і без пробілів. АЛЕ!
В інших випадках – ЗАВЖДИ тире! «Один-три», «один-чотири», «один-п’ять», «один-шість», «два-чотири», «п’ять-сім», «три-вісім».
«Учень 3-го класу» – це порядковий числівник. Тому «го» ставиться.
«1-е місце», «Вони зайняли 3-е місце» – порядковий числівник, тому «е» (нарощення) ставиться!
«Дитина 4 років», «Хлопчик 12 років» – це кількісний числівник. Тому ніякі нарощення (4-х, 12-ти) НЕ ставляться.
АЛЕ! ЗАПАМ’ЯТАТИ! У морській тематиці «ранг» пишеться тільки цифрою і без нарощення: «Капітан 1 рангу», «Капітан 3 ранг» і т.д. – «Го» НЕ пишеться.
1 вересня – це порядковий числівник. Але якщо після цифри слід назва місяця, то «го» НЕ пишеться.
«1-го, в понеділок, ми ходили …» – це порядковий числівник. Але назви місяця немає, тому слід нарощення «го».
«2009 року» – якщо є слово «року», то нарощення НЕ пишеться (2009-го року, 2009-й рік – це неправильно!). «У 2009 році відбулися наступні події …» – це правильне написання!
«2009-го» – якщо слова «рік» немає, тоді нарощення пишеться (2009-й, 2009-го …) – «2009-й ознаменований такими подіями …»
Приклади:
У 20-30-х роках.
У 1920 році.
У 1920-му …
У 1930-х …
У 20-му році ХIХ століття …
У 1995-1996 роках (мм.)
З 1990 по 1995 рік (! Буква «И» після «рік» – НЕ пишеться!)
10 січня. АЛЕ! 10-го (без «січня») … У середу, 13-го, ми з друзями …
Наприкінці ХIХ – початку ХХ століття (ставиться тире + пробіли).
Століття ЗАВЖДИ пишуться тільки римськими цифрами, через тире, без пропусків (ХVII-ХVIII ст., «В кінці XI – початку XII століття, АЛЕ не« століть »).
ПРАВИЛЬНО: 33,5 року. 33,5 років – неправильно!
ПРАВИЛЬНО: «150-я річниця» або «150-річчя».
«150-річна річниця» – таке написання НЕ допускається!
ПРАВИЛЬНО: «По три золоті медалі» – (так як «медаль» – жіночого роду).
«По три золоті медалі …» – це неправильне написання!
За останні два роки.
За перші п’ять місяців.
За найближчі пару століть. – Кінець «ИЕ», бо – перед
За останні чверть століття. числівником!
За останні півстоліття.
«За два останні тижні» – тому що «тиждень» – це жіночий рід.
«За два останні роки» – (рік – чоловічого роду).
«Зважаючи на хвороби …» – разом. АЛЕ: «Мати на увазі, що …» – окремо.
Дієслова «мучитися» – НЕ існує. Є дієслово «мучитися». «Я мучилася …»
АЛЕ: я мучуся; ти мучишся, він мучиться, вони мучаться.
У яких випадках «ТАК САМО» пишеться окремо?
«Точно так же» – в значенні «теж», в значенні «так» або в разі якщо можна викинути частку «ж» – пишеться окремо.
Якщо «а також» – завжди разом!
«Не випадково» – завжди (!) Пишеться окремо.
«Ні з чим не порівнянний …» – завжди (!) Окремо.
«Не прав», «не права», «вони не праві», «він не правий», «вона не права» – завжди (!) Окремо.
«Не схожий», «не схожа», «не схожі» – завжди пишеться окремо.
«Не треба» – завжди пишеться окремо.
«Посередині» – завжди пишеться в одне слово.
«Ненабагато» – пишеться разом. АЛЕ: «не набагато, а трохи …»
«Трохи» – в значенні «мало» – пишеться разом.
«Незважаючи на …» – завжди разом. АЛЕ: він йшов, не дивлячись на всі боки … (тобто не дивлячись на всі боки).
«Не зовсім» – завжди окремо.
«Не зовсім» готовий (прислівник). АЛЕ: «Не з усім згоден …» (займенник).
«Це неекономно» – разом.
Відчуваю себе неважливо. Він вчиться неважливо. В інших випадках «не важливо» – завжди пишеться окремо!
«Не зайве запитати …» – разом.
Він чимало потрудився. АЛЕ: Друзів у нього не мало!
«Неприступна фортеця», «Фортеця неприступна» (брати фортецю приступом).
«Один з найбільш неспокійних районів …» – якщо в значенні «галасливий», то пишеться разом.
«Недосолити» – в значенні «пересолити», «недовиконали» – в значенні «перевиконати» – завжди пишеться разом!
«Не доїхав до …» – окремо, тому що є «до».
«Він ще не доріс до стелі» – окремо (тобто «до»).
«Мабуть, класики до наших режисерів ще не доросли» – окремо (тобто «до»).
«Що він тільки не робив …», «Як тільки не бився депутат …» – пишеться «НЕ».
У цих випадках «до чого» ЗАВЖДИ! окремо:
При чому тут я?
При чому тут він?
Я тут ні при чому.
А я тут при чому?
І це при тому, що … («при тому» – окремо).
«Я буду це робити в будь-якому випадку, незалежно ні від чого …» – (в цьому випадку «від чого» – окремо, «ні»).
Ні в чому не винний чоловік.
Уявити – в значенні «показати» (завжди ставити запитання: що? Кого?) «Дозвольте представити (кого?) Вам нового працівника …»
Надати – завжди ставити питання: кому? що? – «Надати (що?) Відпустку без утримання заробітної плати …»
«Непорозуміння замішані на … (тесті)» – якщо далі йде прийменник «на», тоді пишеться «е».
«Він також був замішаний у цій бійці …» – якщо прийменник «в», то пишеться «а».
«Звинувачення було перекваліфіковано на більш м’яке» – одна «н» (задавати питання: що зроблено?)
Як правильно: закінчити або закінчити?
«Закінчив» навчальний заклад. АЛЕ: «Закінчив» роботу.
Як правильно: одягнути або надіти?
Одягти (в значенні «зняти») – капелюх, спідницю, пальто, брюки, костюм, сукня, сорочку …
Одягнути (в значенні «роздягнути») – дитини, ляльку.
«На скільки рублів», «На скільки людина» – завжди окремо. Те ж саме відноситься і до слова «на стільки рублів», «на стільки людина» – значення «кількість», «число».
«На стільки», «на скільки» – пишеться окремо, якщо далі йде іменник.
В інших випадках «настільки» і «наскільки» – завжди пишеться разом!
«Не що інше, як …», «Не хто інший, як …» – перед «як» завжди ставиться кома; «не що», «не хто» – окремо і з буквою “е”.
«Ніщо інше не допомогло …» – «ніщо» пишеться разом.
«Багато турків», «багато грузин» – це правильно («багато турків», «багато грузинів» – таких слів немає).
Збройні сили, Російська армія (заголовні літери виділені жирним шрифтом).
Супермаркет, супергігант, суперлідер … – завжди пишеться разом. «Супер» – при злитті з яким-небудь іменником, завжди пишеться разом.
«Командувач армією», «командувач флотом» – задавати питання: чому?
«Командування армії», «командування флоту» – задавати запитання: чого?
«Завідувач магазином» – задавати питання: чому?
«Старшина, прийміть командування (чим?) Полком».
«Він живе у Внуково … в Домодєдово» – без лапок, + схиляється.
Якщо є слово «аеропорт», тоді аеропорт «Внуково», аеропорт «Домодєдово», аеропорт «Биково», аеропорт «Шереметьєво» – в даному випадку назви аеропортів не схиляються, а слово «аеропорт» – схиляється («в аеропорту« Домодєдово » …)
Частка «таки» пишеться через дефіс:
– Після прислівників: вірно-таки, знову-таки, прямо-таки …
– Дієслів: прийшов-таки, пішов-таки …
– Частинок: все-таки, невже-таки …
АЛЕ: якщо таки (це союз), великий таки, юнак таки, все ж таки.
Перед «Не» тире НЕ ставиться НІКОЛИ!
«Землетрус силою« в »6 балів», «Книга вартістю« в »200 рублів» – прийменник «в» у таких випадках НЕ ставиться!
ПРАВИЛЬНО: «Землетрус силою шість балів», «Книга вартістю 200 рублів».
«Можновладці» – (окремо), (називний відмінок), «можновладці».
«Можновладці» – схиляється тільки друге слово. «Я задоволений можновладцями».
«Влада можновладці» – схиляються обидва слова. «Я задоволений можновладцями».
«Ми з товаришами …» – значення: «Ми з товаришами пішли в кіно …».
«Товаришами» – «Мої товариші були зі мною», тобто мої друзі були поруч зі мною.
«Розставити крапки над i» – англійська i – без лапок.
«Розставити крапки над« і »- російська« і »береться в лапки.
Пам’ятник (кому?) Пушкіну.
Пам’ятник (кому?) Горькому.
«Ми підійшли до пам’ятника (кого?) Пушкіна» – (два давальний бути не може).
Меморіал (кого?) Леніна.
Статуя (кого?) Вождя.
Монумент (чого? »Слави.
Монумент (кому?) Петру.
Бюст (кого?)
Обеліск (кому?)
Автомат Калашникова. АЛЕ: «він взяв у руки« калашников »- мається на увазі зброю, + з маленької літери.
«Вдрабадан» – не словникове слово. «П’яний вдрабадан» – «в» пишеться разом.
«Нахабно» – «в» разом.
Кожема.
Напартачили.
Один раз, багато разів.
Капітан-лейтенант (через дефіс) – схиляється друге слово. «Ні (кого?) Капітан-лейтенанта …»
Завод КамАЗ. Машина «Камаз».
Синьйор – для італійців.
Сеньйор – для іспанців.
Холява – в значенні «нечупара, тюхтій».
Халява – у значенні «на дурничку».
Изгаляться – в значенні «насмішка».
Ар нуво (окремо) – значення «нове мистецтво».
Кон’юнктура – значення «обстановка».
Теракт – (одна буква «р»).
Персона нон грата (без дефіса)
По-військовому (з дефісом).
Зневоднення (одна буква «ж»).
Дід Мороз (в значенні – людина). АЛЕ: дід мороз (в значенні – іграшка).
Санта-Клаус (обидва слова з великої літери, через дефіс).
Літаки: «Іл-86», «Ан-26», «Боїнг-737».
Зимові Олімпійські ігри; літні Ігри; сочинська Олімпіада; Біла Олімпіада, Державний Кремлівський палац.
Супроводжуваний офіцером, комендант увійшов до будинку.
(«Комендант» – підмет, «увійшов» – присудок). Тому після «офіцером» ставиться кома.
Веселий і життєрадісний, Радик був улюбленцем. («Радик» – підмет, «був» – присудок).
Опубліковані під цією назвою яскраві спогади – не стільки історія, скільки документ.
(«Спогади» – підмет, а присудка тут немає). Тому кома після слова «назвою» тут не ставиться.
Машина лагоджена-перечіненая.
Як-не-(ставиться дефіс).
По-свійськи, по-дружньому.
Не дивно, що … («НЕ» – разом).
Чекаю не дочекаюся (окремо, без дефісу).
Хочеш не хочеш (без дефіса, без коми).
Ні фіга не знайшли (тобто нічого не знайшли), ні фіга не видно.
Не плутайте з однорідними членами
1. Не є однорідними і тому НЕ розділяються комою такі стійкі вирази:
ні те ні се;
ні риба ні м’ясо;
ні стати ні сісти;
ні кінця ні краю;
ні світ ні зоря;
ні слуху ні духу;
ні собі ні людям;
ні сном ні духом;
ні туди ні сюди;
ні за що ні про що;
ні дати ні взяти;
ні відповіді ні привіту;
ні вашим ні нашим;
ні відняти ні додати;
і так і сяк;
і день і ніч;
і сміх і горе;
і холод і голод;
і старий, і молодий;
про те про се.
2. НЕ розділяються комою:
1) Дієслова в однаковій формі, що вказують на рух та його мету. Піду погуляю.
Сядь відпочинь.
Піди подивися.
2) Утворюють смислову єдність. Чекає не дочекається.
Посидимо поговоримо.
3)
Парні сполучення синонимичного, антонімічних або асоціатів-ного характеру. Шукати правду-істину.
Кінця-краю немає.
Честь-хвала всім.
Пішло-поїхало.
Все шито-крито.
Любо-дорого подивитися.
Питання купівлі-продажу.
Зустрічати хлібом-сіллю.
Зв’язати по руках-ногах.
4) Складні слова (запитально-відносні займенники, нарізна-чия, яким щось протівопос-ний). Вже кому-кому, а вам не можна.
Вже де-де, а там все є.
Основні групи вступних слів
і словосполучень
(Виділяються комами + з обох сторін у середині речення)
1. Виражають почуття мовця (радість, жаль, здивування і т.д.) у зв’язку з повідомленням:
до досади
на подив
до нещастя
на жаль
до прискорбия
до радості
на жаль
на сором
на щастя
на подив
до жаху
на біду
на радість
на щастя
не рівна година
нічого гріха таїти
по нещастю
на щастя
дивна річ
дивна річ
чого доброго та ін
2. Виражають оцінку мовцем ступеня реальності повідомляється (впевненість, невпевненість, припущення, можливість і т.д.):
без всякого сумніву
безумовно
безперечно
можливо
вірно
ймовірно
мабуть
можливо
справді
по суті
дійсно
повинно бути
думаю
здається
здавалося б
звичайно
може
може бути
напевно
сподіваюся
треба думати
чи не так
безсумнівно
очевидно
мабуть
по всій ймовірності
справді
мабуть
вважаю
по суті
по суті
правда
право
зрозуміло
само собою зрозуміло
чай та ін
3. Вказують на джерело повідомляється:
говорять
мовляв
мовляв
передають
по-вашому
на думку …
пам’ятається
по-моєму
по-нашому
за переказами
за відомостями …
за словами …
за чутками
за повідомленням …
по-твоєму
чутно
повідомляють і ін
4. Вказують на зв’язок думок, послідовність викладу:
в загальному
по-перше,
по-друге і т.д.
втім
зокрема
головне
далі
значить
отже
приміром
крім того
до речі
до речі
до речі сказати
між іншим
нарешті
навпаки
наприклад
навпаки
повторюю
підкреслюю
перш за все
понад те
з іншого боку
отже
з одного боку
отже
таким чином і ін
5. Вказують на прийоми і способи оформлення висловлюваних думок:
вірніше сказати
взагалі кажучи
іншими словами
якщо можна так виразитися
якщо можна так сказати
інакше кажучи
іншими словами
коротко кажучи
краще сказати
м’яко висловлюючись
одним словом
попросту кажучи
словом
власне кажучи
з дозволу сказати
так би мовити
точніше сказати
що називається і ін
6. Представляють собою заклики до співрозмовника (читачеві) з метою привернути його увагу до повідомляємо, вселити певне відношення до викладеним фактам:
вірите (чи)
віриш (чи)
бачите (чи)
бачиш (чи)
уяви (ті)
допустимо
знаєте (чи)
знаєш (чи)
вибач (те)
повір (ті)
ласка
зрозумій (ті)
розумієте (чи)
розумієш (чи)
послухай (ті)
припустимо
уяви (ті) собі
прости (ті)
скажімо
погодься
погодьтеся та ін
7. Вказують оцінку заходів того, про що йдеться:
принаймні
щонайменше
щонайбільше
найменше
8. Показують ступінь звичаєвості повідомляється:
буває
бувало
за звичаєм
за звичаєм
трапляється
9. Виражають експресивність висловлювання:
крім жартів
між нами буде сказано
між нами кажучи
треба сказати
не в докір буде сказано
по правді
по совісті
по справедливості
зізнатися сказати
сказати по честі
смішно сказати
чесно кажучи.
Стійкі вирази з порівнянням
(Без ком):
бідний як церковна миша
білий як лунь
белый как полотно
белый как снег
биться как рыба об лёд
бледный как смерть
блестит как зеркало
болезнь как рукой сняло
бояться как огня
бродит как неприкаянный
бросился как безумный
бубнит как пономарь
вбежал как сумасшедший
везёт как утопленнику
вертится как белка в колесе
видно как днём
визжит как поросёнок
врёт как сивый мерин
всё идёт как по маслу
все как на подбор
вскочил как ошпаренный
вскочил как ужаленный
глуп как пробка
глядел как волк
гол как сокол
голодный как волк
далёк как небо от земли
дрожал как в лихорадке
дрожал как осиновый лист
ему всё как с гуся вода
ждать как манны небесной
ждать как праздника
жить как кошка с собакой
жить как птица небесная
заснул как мёртвый
застыл как статуя
затерялся как иголка в стоге сена
звучит как музыка
здоров как бык
знать как облупленного
знать как свои пять пальцев
идёт как корове седло
идёт рядом как пришитый
как в воду канул
кататься как сыр в масле
качается как пьяный
колыхался (колышется) как студень
красив как бог
красный как помидор
красный как рак
крепок (крепкий) как дуб
кричит как оглашенный
лёгкий как пёрышко
летит как стрела
лысый как колено
льёт как из ведра
машет руками как мельница
мечется как угорелый
мокрый как мышь
мрачный как туча
мрут как мухи
надеяться как на каменную стену
народу как сельдей в бочке
наряжать как куклу
не видать как своих ушей
нем как могила
нем как рыба
нестись (несётся) как угорелый
нестись (несётся) как шальной
носится как дурак с писаной торбой
носится как курица с яйцом
нужен как воздух
нужен как прошлогодний снег
нужен как пятая спица в колеснице
нужен как собаке пятая нога
ободрать как липку
один как перст
остался как рак на мели
остановился как вкопанный
острый как бритва
отличаться как день от ночи
отличаться как небо от земли
печь как блины
побледнел как полотно
побледнел как смерть
повторял как в бреду
пойдёшь как миленький
поминай как звали
помнить как во сне
попасть как кур во щи
поразить как обухом по голове
посыпаться как из рога изобилия
похожи как две капли воды
пошёл ко дну как камень
появиться как по щучьему велению
преданный как собака
пристал как банный лист
провалиться как сквозь землю
проку (толку) как от козла молока
пропал как в воду канул
прямо как нож по сердцу
пылал как в огне
работает как вол
разбирается как свинья в апельсинах
развеялся как дым
разыграть как по нотам
расти как грибы после дождя
расти как на дрожжах
свалиться как снег на голову
свеж(ий) как кровь с молоком
свеж(ий) как огурчик
сидел как прикованный
сидеть как на иголках
сидеть как на угольях
слушал как заворожённый
смотрел как зачарованный
спал как убитый
спешить как на пожар
стоит как истукан
стройный как кедр ливанский
тает как свечка
твёрдый как камень
темно как ночью
точен как часы
тощий как скелет
труслив как заяц
умер как герой
упал как подкошенный
упёрся как баран
упёрся как бык
упрям(ый) как осёл
устал как собака
хитёр как лиса
хитрый как лиса
хлещет как из ведра
ходил как в воду опущенный
ходил как именинник
ходить как по ниточке
холодный как лёд
худой как щепка
чёрный как смоль
чёрный как чёрт
чувствовать себя как дома
чувствовать себя как за каменной стеной
чувствовать себя как рыба в воде
шатался как пьяный
шёл как на казнь
ясно как дважды два четыре
ясно как день и др.
Взято у natalyushko
